Контакти

Завідувач відділу інтернет сайту

тел. +38(03257)2-32-39

E-mail:

shahtar_galich@meta.ua

Гаряча лінія

Телефон для звернення громадян та працівників

тел. +38(03257)2-04-59

E-mail адрес для листів гарячої лінії:

lvug-gariacha@meta.ua

Відповіді на звернення можна прочитати в розділі інформація або за вказаним посиланням

Відповіді

Авторизація
Календар
Березень 2017
П В С Ч П С Н
« Лют   Кві »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Архів

обкладинкаНова книжка письменника і видав­ця з Червонограда Ігоря Даха “Слідами війни. Частина друга” є продовженням попередньої. Це – розповіді про війну на Донбасі.

Основна  мета  автора – висвітлити жит­тя у визволених від сепаратистів та російських бойовиків містах і селах Сходу України, настрої бійців, що воюють за ці­лісність нашої держави, дають відсіч най­ман­цям путінської Росії. Для цього Ігор Дах з жовтня 2015 по грудень 2016 року сім разів побував у зоні бойових дій у До­не­цькій області. Загалом провів там по­над півроку, зібрав багатий докумен­та­льний матеріал, зробив численні фото, що використав у своїх нарисах.

Друга частина книги “Слідами війни” здебільшого присвячена нашим краянам, червоноградцям, мешканцям шахтарсь­кого Прибужжя, які сумлінно й само­від­дано несуть військову службу в зоні про­ведення АТО. Коли ворог ступив на ук­раїн­ську зем­лю, вони, не вагаючись, зали­шили мирну працю і взяли зброю до рук, багато з них влилося в ряди добро­во­льців.

Повірте, цю  книжку  читати важко, страш­­но, але читав її уважно й вдумливо, за­глиб­люючись у кожне слово, вдивляю­чись у кожну фотографію як живих, так і по­леглих українських бійців. Твір  – публі­цис­тичний. Автор добровільно виступив у ролі військового журналіста.

Автора цікавить не тільки передова (принаймні, друга й третя лінії оборони), а й настрої цивільного населення у при­фронтовій зоні, побут українських військо­вих, кухня, госпіталь… Книга рясніє фото­гра­фія­ми,живими свідченнями укра­їн­­сь­ких бійців.

На одному фрагменті зупинюся дета­льніше. Та трохи передісторії…

Рік тому на одне із занять Червоно­град­ського відділення Міжнародної (Ма­лої) Академії літератури і журналіс­тики, слухачем якого я є, запросив свого друга Юрія Бірюкова, мовляв, по­цікався, чим ми займаємось, про що пи­шемо. Тоді до нас на заняття навідався Ігор Дах. Він збирався у чергове “творче від­рядження” на Донбас. Маліжани вирі­шили передати бійцям АТО свій прапор з автографами і побажаннями скорого повернення додому живими та здоро­ви­ми. А першим поставив свій автограф саме Юрій Бірюков. Не дивно, що таке право надали йому маліжани (хоча він не є слухачем Академії), адже дізналися, що його батько Олександр Бірюков, доб­ро­во­лець-десантник з 90-го аеромобіль­ного ба­тальйону воює з ворогом на Сході України. І це ж треба: там, на передовій, Олександр Бірюков упізнав на маліжансь­кому прапорі автограф свого сина, пере­дав через Ігоря Даха Юркові і всім його друзям вітання. Через деякий час, зби­раю­чись у чергову поїздку на Схід Украї­ни, автор пообіцяв передати Юрине ві­тан­ня батькові. Прибув у зону АТО, по те­лефону вже й домовився зустрітися з Олександ­ром Бірюковим. Та не суди­лося… Через кіль­ка годин після телефон­ної розмови на­шого Героя-десантника не стало… Заги­нув неподалік Авдіївки вна­слідок ворожого обстрілу.

Ні, Герої не вмирають! Пам’ять про них назавжди збережеться у наших сер­цях. Його портрет, хоч і з чорною стрічкою у кутку, на видному місці у СШ №3. Па­м’ять про Олександра Бірюкова ожила й на сторінках книги Ігоря Даха. Це дуже зворушливі сторінки. Тепер автор постій­но спілкується з Юрою, сином нашого Героя, привозить звістки з фронту.

У новій книзі Ігор Дах подає фото­графії та стислі біографічні довідки тих червоноградців, які віддали своє життя за Україну в зоні АТО. Їх – одинадцять. Дай Боже, щоб цей список не поповню­вався!

Маркіян ЛЕХМАН,

слухач МАЛіЖу

За матеріалами газети «Гірник»