Перші свої записи у трудовій книжці після закінчення Червоноградських гірничо-економічного коледжу та гірничо-будівельного ліцею випускники отримують на шахтах ДП “Львіввугілля”. Здобувши в навчанні теоретичні знання, вони закріплюють їх на практиці у лавах та забоях.
Гірничий майстер вуглевидобувної дільниці №3 шахти “Великомостівська” Ігор РОМАНЧУК після закінчення коледжу поповнив молоді ряди вугільного підприємства.
- Я виріс у шахтарському місті та в шахтарській сім’ї, тому й обрав працю у копальні, – розповідає Ігор. – Мій дід багато років віддав шахті №5 “Великомостівська”, а батько – “Великомостівській”. Мама Ольга Василівна довгий час працювала у відділі технічного контролю шахти “Зарічна”. І я теж став шахтарем. Закінчивши у 2014 році коледж за спеціальністю “Підземна розробка корисних копалин”, почав теорію застосовувати на практиці. Розпочинав гірником підземним, був в.о. гірничого майстра, а коли перевівся із дільниці МДГО на вуглевидобувну, став гірничим майстром. Тут під керівництвом начальника Анатолія Потопи та бригадира Андрія Солдата я набуваю необхідний мені робітничий досвід. Мій молодший брат Роман теж працює на цій шахті гірником підземним, а дружина Наталія – медсестрою в оздоровниці для шахтарів “Ровесник”.
- У мої обов’язки, як гірничого майстра, входить розставити людей по робочих місцях, забезпечити їх необхідними інструментами для роботи, перевірити перед початком зміни, чи немає порушень правил техніки безпеки та контролювати хід виконання наряду, – додав Ігор.
Цей високий та стрункий юнак здобуває вищу освіту в Національному гірничому університеті міста Дніпра на гірничому факультеті за спеціальністю “Гірничий інженер”.
Позитивно про молодь на шахті, а, зокрема, на вуглевидобувній дільниці, відгукується начальник Анатолій Потопа.
- Молодь, яка приходить на підприємства – наші наступники, – каже Анатолій Франкович. – Ігор Романчук – перспективний хлопець, має хист до роботи, цікавиться нею.Трохи бракує досвіду, але ми всі колись були початківцями. Мені приємно,що на дільниці є кілька гірників, які продовжують здобувати освіту у вишах, і адміністрація шахти їм всіляко сприяє. Я вірю, що саме за такими юнаками, що прагнуть осягнути і теорію, і практику гірничого фаху, майбутнє нашого вугільного регіону.
Ігор ЙОСИПІВ
На фото (зліва направо): шахтарська родина Романчуків – батько Петро Васильович, дружина Наталія, гірничий майстер Ігор Романчук та мати Ольга Василівна.
За матеріалами газети «Гірник»