У центральній міській бібліотеці Червонограда відбулася презентація книги «По стерні до рідні» відомого журналіста Мирона СЛУКИ, багаторічного автора газети «Гірник».
Привітати Мирона Слуку з виходом нової книги зібралася творча еліта Червоноград – колеги-журналісти, громадські діячі та письменники. Отець Михайло Низкогуз поблагословив творче дітище парафіянина та вручив Мирону Петровичу почесну грамоту і церковну медаль. Про знайомство та роки колегування з автором згадали журналісти Тарас Лехман, Іван Вашків, Зінаїда Навроцька, співредактор альманаху “Солокія” Михайло Махник, директор Червоноградської міської друкарні (де видавалася книга) Олександра Червінська, директор Червоноградської централізованої бібліотечної системи Надія Покотило. Презентацію збірки натхненно провели бібліотекар Руслана Федюк і член НСЖУ Віра Олеш. А соснівський дует “Вишиванка” (Марія Савчук та Ірина Дуванська) привітав присутніх прем’єрою пісні композитора Ігоря Байора на слова Мирона Слуки “Чуєш, тату…”, проникливі слова якої мимоволі викликали сльози на очах.
Будучи кореспондентом газети «За вільну Україну», Мирон Петрович також десятиріччя поспіль співпрацював із часописом «Гірник» ДП «Львіввугілля». Його нариси з життя шахтарських родин та інтерв’ю з відомими гірниками завжди збирали чималу читацьку аудиторію, вирізняючись неабиякою репортерською майстерністю. Автор завжди прагнув побачити у героях своїх дописів цікавих особистостей та вписати їх долі в контекст української історії. За роки журналістської діяльності назбиралося чимало творів, що пережили час і, незважаючи на те, що були написані 20-25 років тому, не втратили своєї актуальності й досі. І, звичайно, вірші, що роками писалися в стіл й нарешті побачили світ. Книга “По стерні до рідні”, що вийшла у львівському видавництві «Ліга-Прес» – це 400 сторінок поезії, художньої та документальної прози, публіцистики – усього найкращого з доробку митця.
Сам Мирон Слука скромно вважає, що книга має насамперед архівну цінність, адже у ній – розповіді про долі десятків краян, боротьбу місцевих воїнів УПА, інтерв’ю з видатними священнослужителями тощо. Проте тут варто посперечатися із талановитим публіцистом – беззаперечною є висока літературна цінність збірки, адже величезний життєвий досвід, своєрідний філософський погляд на світ, поетичний талант та гостре журналістське перо створили книгу, яку відкриваєш на будь-якій сторінці й не можеш відірватися. Це безумовний must read не лише для шанувальників публіцистичного жанру та поезії, а й для усіх, кого цікавить складна історична доля Прибужжя на зорі Незалежності України.
Марія ЛУЦЕНКО