На дільниці з ремонту забійного обладнання шахти “Степова” працює двадцять два фахівця, й портрети 3-ох із них – начальника дільниці Миколи Копотя, слюсаря-ремонтника Анатолія Богуша та електрослюсаря Андрія Хамляка прикрашають Дошку пошани копальні. Чим же так важлива для вугільного підприємства ця дільниця?
Начальник дільниці Микола Копоть розповів, що силами колективу ДРЗО виконується поточний ремонт і реставрація маслостанцій СНД-200, редукторів і приводів конвеєрів СП-26, СП-202, лебідок ЛВД-34, ЛВ-25, ЛПК-10Б, ЛШМ, насосів ШН-50, 1В-20, а також у мехцеху виготовляється чимало деталей, що дозволяє істотно економити кошти.
- Як на поверхні, так і в лаві ремонтуємо комбайни РКУ-10, – зазначає в.о. механіка дільниці Сергій Квасній. – Отримуємо запчастини і, фактично, самі заново збираємо цю гірничу техніку. Зараз ДРЗО залучена до демонтажу 133 лави – розбираються комплекс, секції, стійки, домкрати, видаються на поверхню та готуються до відправлення на Нововолинський РМЗ. На початку жовтня відправлена перша партія. Після відновлення у заводських умовах майстри дільниці самостійно укомплектують комплекс 2-КД-90 для роботи у новій 132 лаві.
У колективі дільниці молоді гірники мають можливість навчатися у визнаних майстрів-ремонтників. Для того, щоб зрозуміти, чому не працює механізм і як ефективно його відновити, потрібен особливий технічний хист, підкріплений неабияким практичним досвідом. Таких фахівців цінують та поважають за талант вдихнути “друге життя” у залізо. Бригадир ДРЗО Микола Костельний на “Степовій” понад п’ятнадцять років. Через його руки пройшло, напевне, усе забійне обладнання. Нове на шахту не поступає вже багато років, тому “вузькі місця”, техніки, що експлуатується, добре відомі. Вчасна профілактика та поточні ремонтні роботи – гарантія, що у найвідповідальніший момент не стане лава. Електрослюсар підземний Іван Когут – визнаний спеціаліст з ремонту вугільних комбайнів, Андрій Хамляк – фахівець з гідравліки, перебирає та відновлює клапани, маслостанції, турбомуфти, Анатолій Богуш – ремонтує у цеху приводи скребкових конвеєрів.
Електрослюсарі мають найвищий п’ятий розряд, тому в них допуск до найскладніших робіт. Їхні майстерні руки повертають у робочий стан машини та механізми, що давно відслужили своє, відновлюють або ж й виготовляють деталі, без яких неможливо уявити технічний бік підготовки і ведення очисного фронту. Багато робіт виконуються у мехцеху, але часто техніка, безпосередньо задіяна у прохідницькому або очисному забої, виходить з ладу, й працівники ДРЗО спускаються у шахту для виконання аварійного ремонту. Якнайшвидше ліквідовуючи на місці поломку, тим самим заощаджують час і дають можливість вуглевидобувникам та прохідникам вчасно виконати планове завдання. Тому значення дільниці з ремонту забійного обладнання важко переоцінити-цей колектив тяжкою, проте по-своєму творчою працею щодня робить свій внесок у стабільну роботу копальні.
Марія ЛУЦЕНКО
На фото: (зліва направо) учень поверхневого слюсаря-ремонтника Іван Чиншовий, електрослюсар підземний Володимир Заворотюк, в.о. механіка Сергій Квасній та гірник підземний Роман Синьовський.
За матеріалами газети «Гірник»