і на п’ятдесятиметровій висоті копра, й на глибині півтисячі метрів електрослюсар підземний дільниці з ремонту шахтних стволів Монтажно-прохідницького управління Валерій ПАНФЕРОВ.
- Професія у мене цікава, – посміхається статний гірник. – Коли тринадцять років тому влаштувався в МПУ, вже через місяць виконували роботи по заміні шківів на копрі. На висоті треба було зняти шківи вагою десь п’ять тонн! Я, молодий хлопець, тільки тоді зрозумів, яка та робота серйозна і добре запам’ятав те відчуття, коли наші з колегами зусилля дали такий наочний результат – величезний механізм демонтували, опустили, підняли новий, встановили, й колеса знову закрутилися. Їдеш собі трасою, бачиш копер – і знаєш, що також доклався до того, щоб він працював.
У грудні працівники МПУ проводили ремонт обшивки копра допоміжного ствола та водовідливного ставу на “Зарічній”.
З вдячністю Валерій згадує свого першого бригадира Володимира Носулича, електрослюсарів Степана Швеця та Петра Проця, у яких багато чому навчився. Розповідає, що нині на дільниці працюють молоді робітники Анатолій Михальчук, Микола Желіско, Андрій Лопатинський, які переймають досвід у теперішніх старожилів. Загалом усі електрослюсарі дільниці-спеціалісти універсальні: мають допуск до електротехнічних робіт будь-якої складності та право виконувати висотні роботи. Завдання дільниці – щоб скіповий та клітьовий стволи шахти були у робочому стані, адже це, насамперед, безпека шахтарів. Працівники виконують заміну провідників і балок у стволах, підтримують у доброму стані драбинне відділення, технічно обслуговують вугільні перекиди у шахтах. Працюють за графіком, у чотири зміни.
Разом із колегами Віталієм Брилем та Олександром Федосовим Валерій Панферов піднімається на копер. Усі обвішані інструментами, страхують себе ременями безпеки й проводять плановий огляд копра допоміжного ствола.
- Свого часу, коли працював на “Візейській”, а зарплату не платили місяцями, я мусив їздити на заробітки, щоб прогодувати сім’ю, – говорить Валерій. – Саме тоді я зрозумів, що хочу працювати на своїй землі. І дуже хотілось би, щоб держава таки ставилася до задіяних у вугільній галузі людей з розумінням – була належна своєчасна зарплата, були матеріали і обладнання, спецодяг та засоби захисту. Ось підняли наприкінці року зарплати – і працюється зовсім з іншим настроєм.
Марія ЛУЦЕНКО
На фото: (справа наліво) електрослюсарі підземні Валерій Панферов, Віталій Бриль та зварник Олександр Федосов.
За матеріалами газети «Гірник»