За підсумками роботи року, що минув, дільниця з видобутку вугілля шахти “Великомостівська” займає тверду третю позицію. Напередодні 2018 року, а саме 30 грудня в четверту зміну, колектив гірників виконав річний план – 255 тис. тонн вугілля на-гора.
Дільницю очолює спеціаліст з майже тридцятирічним досвідом роботи у вугільній галузі Анатолій ПОТОПА.
Успішно розпочав цей колектив і теперішній рік. Відпрацювавши 416 очисний забій по пласту “Межирічанський”, гірники, не втрачаючи вуглевидобутку, перейшли у 417 лаву і сьогодні щодоби видають із земних надр близько тисячі тонн твердого палива.
- У цій лаві ми почали працювати з листопада минулого року, – говорить Анатолій Франкович, – запаси вугілля складають 236 тис. тонн. І вже видобуто (станом на 15 січня) 55,5 тис. тонн. Гірники стабільно забезпечують навантаження на очисний забій. У листопаді відбудеться плановий перехід на нижній горизонт у 114 лаву.
Цей згуртований колектив завжди намагається вчасно виконувати як поточні, так і річні виробничі завдання. І, якби не форс-мажорні обставини, можливо торік з річним планом впоралися б значно раніше, адже для цього були всі умови.
Нагадаю читачам, що до липня 2017 року шахтарі мали намір відпрацювати 116 лаву по Сокальському пласту та вийняти 116 тис. тонн вугілля. Однак, не так сталося, як гадалося. У квітні різко ускладнилися гірничо-геологічні умови – змінювалася потужність пласта, відбувалися вивали порід покрівлі на нижній та верхній сполуках лави, ускладнювали роботу лави й чисельні тектонічні порушення. Звісно, що за таких обставин, гірники не спромоглися до кінця відпрацювати цей очисний забій. Разом із фахівцями ДП “Львіввугілля” було прийняте рішення зупинитися та у стислий термін підготувати 416 лаву із запасами 128 тис. тонн. Спеціалісти як держпідприємства, так і шахти були одностайними – для відновлення вуглевидобутку варто терміново здійснити перехід в іншу лаву. І, завдяки зусиллям колективу дільниці з монтажу-демонтажу гірничошахтного обладнання (начальник Мар’ян Мигаль), на допомогу якому виступили двадцятеро чоловік з вуглевидобувної дільниці, через місяць тривалих робіт 5 травня пішло вугілля на-гора. Шахтарі у швидкісному режимі перейшли у 416 лаву та “вийшли” на встановлене завдання. Гірники “Великомостівської” ще раз довели, що шлях до успіху – це злагоджена, командна робота.
Щоразу, коли ведеш розмову з начальником вуглевидобувної дільниці, заслуженим шахтарем України Анатолієм Потопою, переконуєшся, наскільки керівник цінує та поважає свій колектив. Успіх, якого досягають гірники, тут поділяється навпіл на всіх. Дільниця достатньо “молода” (працює 165 чоловік, з них за основними професіями – 93): середній вік -35-40 років. Однак дефіциту в досвідчених і професійних кадрах немає. Про бригадира, ланкових,машиністів гірничих виїмкових машин, гірників очисного забою, гірничих робітників, електрослюсарів начальник говорить зі щирою повагою, підкреслюючи, що на його думку, весь колектив заслуговує слів подяки, адже зусиллями кожного у цілому виконується план. Це відповідальна громада, у якій не працюють упівсили, на кожному наряді керівник дільниці розподіляє завдання, які необхідно виконати всім, хто спускається у забій. Безперечно, вони не бувають легкими, однак й нездійснимими теж.
Проте дільниця тримається на гірниках, які за шахтарськими плечима мають гірничий досвід і, звісно, успіх любої справи залежить від людей, які її виконують. Торік з травня очолювати бригаду однодумців доручили Григорію Гнатіву, який працює у колективі з 2014 року, “працьовиті та добросовісні хлопці”(так про них каже Анатолій Франкович) ланкові Роман Коляда, Ігор Андрюхів, до речі, у грудні минулого року в день відзначення 60-річчя вугільного басейну Львівщини він отримав почесну Грамоту Кабінету Міністрів України, Роман Сало та Роман Яструб, сумлінно працює гірник підземний Павло Піскляк. Чудових спеціалістів виховав колектив, це – майстри з ремонту гідравлічної системи механізмів-гірники очисного забою Тарас Іванців та Сергій Косяк, Олег Піскляк, Василь Шеремет і Микола Ільчук. А від майстерності машиністів гірничих виїмкових машин Романа Лисейка та Андрія Кольчука цілком залежить робота виїмкового комбайну. Напрочуд відповідальними є механіки дільниці Юрій Андрущак та Степан Самсін, які завжди напоготові прийти на допомогу своїм товаришам по забою, адже якісна робота механічної служби має неабияке значення для ефективної праці. Поряд з ними можна назвати десятки інших гірників, які долучаються до удосконалення організації праці, зміцнення трудової та виконавчої дисципліни. І цей процес продовжується – досвідчені наставники навчають молодих робітників, які приходять на дільницю, щоправда у випускників гірничих навчальних закладів останнім часом активності у працевлаштуванні у підземку поменшало. Сподіваємось, що після підвищення заробітної плати ситуація з молодим кадровим поповненням покращиться. З вересня 2015 року на дільниці почав працювати учнем гірника підземного випускник Червоноградського гірничо-економічного коледжу Олег Войтіховський, який згодом пройшов навчання у Червоноградському УКК за професіями гірник підземний та електрослюсар підземний, за цією спеціальністю він зараз і працює. Робота Олегові до вподоби, свої обов’язки виконує добросовісно, щодня набуваючи практичних навиків.
Декілька слів про технічний парк бригади вуглевидобувників. Комбайн 1ГШ-68 розпочали експлуатувати з 2004 року і на тепер він хоча й не новий, потребує постійного поточного ремонту, однак надійний. Механізований комплекс 2КМ-87УМН теж у використанні понад десять років, вже пройшов декілька капремонтів силами спеціалістів механічної служби шахти, а ремонт гідравліки електрослюсарі дільниці проводять системно у підземці, аби вуглевидобуток був безперервним. Своє “друге дихання” агрегат отримував й на Нововолинському ремонтно-механічному заводі. Звісно, дивлячись на ситуацію, по-трібні переміни та нові підходи до виробництва…
І насамкінець. Шахта-ветеран “Великомостівська”- одна із найстаріших за “віком” у ДП “Львіввугілля”. Вона здана в експлуатацію в грудні 1958 року і цьогоріч трудовий колектив відзначатиме ювілейну дату - 60-річчя вугільного підприємства. Однак, незважаючи на поважність, вугільне підприємство ще має змогу вести гірничі роботи, не зменшуючи обсяги видобутку твердого палива, адже загалом на шахтних полях залишилось близько 3,7 мільйона тонн рядового вугілля.
Лариса ГУМЕНЮК
На фото: шахтарі з планом на-гора; (у центрі) директор шахти Андрій Куц, (третій зліва) начальник вуглевидобувної дільниці Анатолій Потопа.