Контакти

ДП «Львіввугілля»

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

Телефон для звернення громадян та працівників

тел. +38(03257)2-04-59

E-mail адрес для листів гарячої лінії:

lvug-gariacha@meta.ua

Відповіді на звернення можна прочитати в розділі інформація або за вказаним посиланням

Відповіді

Календар
Квітень 2018
П В С Ч П С Н
« Бер   Тра »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Авторизація
Архів

03122015Щороку 7 квітня всі православні відзначають одне з найважливіших свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Благовіщення – дванадесяте свято, воно не переходить і святкується щорічно в один і той же самий день. У 2018 році воно випадає на Страсну суботу, останній день перед Великоднем.

 В цей день Пресвятій Діві Марії явився Архангел Гавриїл зі звісткою про те, що незабаром вона приведе на світ Сина Божого – Ісуса Христа.

 Благовіщення – велике свято для православного світу. Відзначають його з ІІІ століття. Як свідчить грецький переклад “благою звісткою” називають саме Євангеліє. 7 квітня згадують пророцтво, що свідчить про народження Сина Божого. Свято є з’єднанням божественної волі і людської свободи.

 Символів у свята 3: промінь світла, по якому спускався Святий Дух; прядка, біля якої сиділа Марія в момент появи Архангела Гавриїла; пальмова гілка, що символізує височину почуттів і думок.

Діва Марія була обіцяна Богу ще до свого народження. До 14 років вона жила при єрусалимському храмі. Оскільки в цьому віці юдейки виходять заміж, Марія повідомила, що дає обітницю зберегти незайманість і присвятити своє життя Господу. Служителі не знали, що робити, і молилися про те, щоб Господь підказав їм правильне рішення. З Біблії відомо, що дівчину заручили з 80-річним неодруженим праведником Йосипом.

 Зображати події Благовіщення почали в V столітті і сьогодні це один з улюблених біблійних сюжетів іконописців, скульпторів, художників.

Зі святом Благовіщення пов’язано безліч традицій.

 У храмах 7 квітня заведено пекти і освячувати проскури. У давні часи в кожній родині пекли проскури за кількістю членів сім’ї. Після освячення вдома їх з’їдали натщесерце. Крихти від освячених проскур додавали в їжу домашнім тваринам і змішували з насінням, тоді і скотина буде здоровою і плодовитою, а урожай – багатим. Самі проскури мають цілющі властивості, подібні до святої води, вважали люди.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято  не можна працювати, шити і в’язати, забивати худобу, шумно веселитися, особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися. Після свята господар випускав на подвір’я худобу, котів і собак, щоб «весну понюхали і сонце побачили», щоб добре паслися й самі про себе дбали, а також виносив з омшаника вулики з бджолами (якщо на Теплого Олекси ще було холодно і вони залишалися зачинені).

       Свято це майже завжди припадає на Великий піст, але в деяких регіонах України вважають за можливе цього дня не поститися суворо, а отже готують вареники з сиром, баби-запіканки на маслі та яйцях, інші скоромні (проте не м’ясні, а лише молочні!) страви. Та все ж віддають перевагу пісним гречаним чи пшоняним голубцям, гречаникам, гречаним пампушкам з часником, пирогам, драглям з риби, картопляникам і дерунам з грибною підливою тощо.

       Мороз на Благовіщення віщував, що вродять огірки; якщо лежав сніг, чекали неврожайного літа. Казали: «Яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень». Ранковий туман обіцяв велику весняну повінь, а гарна погода — щедрий урожай.