НАША ГОРДІСТЬ – ВЕТЕРАНИ | Шахтар Галичини
Контакти

Завідувач відділу інтернет сайту

тел. +38(03257)2-32-39

E-mail:

shahtar_galich@meta.ua

Гаряча лінія

Телефон для звернення громадян та працівників

тел. +38(03257)2-04-59

E-mail адрес для листів гарячої лінії:

lvug-gariacha@meta.ua

Відповіді на звернення можна прочитати в розділі інформація або за вказаним посиланням

Відповіді

Авторизація
Календар
Серпень 2018
П В С Ч П С Н
« Лип    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Архів

Надійним підґрунтям трудових досягнень для гірників Прибужжя є і буде приклад наших славних ветеранів. Тих, що будували шахти, піднімали на-гора перші тонни галицького вугілля і встановлювали рекорди вугле­видобутку та проходки, освоювали нову техніку, виховували поняття шахтарської честі і братства, творили трудову славу Львівсько-Волинського вугільного басейну. Крокуючи до професійного свята, вкотре хочеться згадати імена славної плеяди гірників, чиє життя  -  зразок чесного і сумлінного служіння Вугіллю.

школяренко-ГАФИУЛИН 2,2

За високими показниками минулих ро­ків стоїть продуктивна праця. Як тоді, так і зараз її запорукою є високий рівень трудо­вої дисципліни, чітка організація робіт, почуття відповідальності за виконання пос­тав­лених державою завдань, цілеспрямо­ваність колективів дільниць та шахти у цілому. У 70-80 роки було закладено значний по­тенціал для зародження і виховання справжніх майстрів гірничої справи.

У грудні минулого року відзначено 60-річчя вугільної галузі Львівщини. ЇЇ історія роз­по­чалася з шахти № 2 “Великомос­тів­ська”, що пізніше перейменована “Бендю­зькою”, де були такі корифеї шахтарської праці як Микола Тарасенко, Іван Гутий, Ми­ко­ла Сидій, Ярослав Кіх. Героями Соц­праці тут стали Іван Чуркін, Володимир Байда, Микола Кирилов. А бригадирами були такі відомі люди як Віктор Лакін, Віктор Бігун, Федір Садовець.

Зараз найстаршою у ДП “Львіввугілля” шахта “Великомостівська”, де за заслуги перед вугільною галуззю відзначено Євгена Добрянського, Івана Момота, Петра Черка­са, Івана Мелету, Яросла­ва Бурлаченка, Юрія Кунту, Олега Дмит­рука.

Чимало славних імен подарувала і шах­­та “Межирічанська”, директори якої Анато­лій Кізуб та Степан Пікула згодом ста­ва­ли у керма вугільного об’єднання. Гри­горій Сирота здобув тут високе звання Ге­роя Соц­праці. Значними трудовими здобут­ками прославляли підприємство Яро­слав Клим, Степан Заверуха, Віктор Мов­чан, Анатолій Сидоренко, Богдан Мос­па­нюк, Михайло Вацюра, Микола Марченко, Віктор Ка­мен­ський, Василь Диклярський, Михайло Гук.

А шахту №8 “Великомостівська” (нині “Ві­зейська”) прославив тандем вугле­ви­добувників – бригадира Героя Соціаліс­тич­ної Праці Анатолія Акімова та гірничого ін­же­нера, начальника видобувної дільниці Володимира Демідова, які свого часу на­дих­нули колектив на світовий рекорд про­дуктивності праці на малопотужних пластах. Їх учні Володимир Локшин та Анатолій Ти­тюк, що починали робітниками, ви­росли у знаних фахівців, які очолювали це підприємство згодом.

Особливо трепетним ставленням до ми­нулого покоління гірників відзначається шахта “Відродження”, де дбайливо підтри­мують пам’ять про славні трудові здобутки Володимира Кобильського, Степана Загор­ського, Степана Були, Миколи Школяренка, Віталія Червякова,  Іб­ра­гіма  Мургузова, Іва­на Мацьківа, Ярослава Гіщака,  Василя Скирти,  Олександра  Бу­шує­ва, Василя Бенька, Ярослава Котиса, Ігоря Сироїда, Ро­мана Боднара. Ця ж  шах­та зростила і Ге­роя України, на той час на­чальника видобувної дільниці Сергія Руденка.

На шахті “Лісова” свого часу став Ге­роєм Соцпраці Володимир Грибун. Колек­тиви встановлювали рекорди під керів­ницт­вом бригадирів Миколи Шаламая, Петра Ат­ласа та Михайла Владики, відомими були імена гірничих інженерів Анатолія По­бі­гай­ла, Олександра Гордієнка, Равіля Га­фіулі­на.

Вже не працює шахта “Зарічна”, проте пам’ять про здобутки цього колективу і досі є легендою для багатьох. Там працювали такі відомі майстри гірничої справи як Борис Кушнір, Євген Уланов, Андрій Завадка, Ва­силь Кудренко, Микола Нітапчук, Гри­го­рій Ковалик, Іван Гара­симів. Подарували чи­мало прикладів для наслідування гірники ліквідованих нині шахт №1 “Червоноград­ська” Сергій Нес­терук, Микола Шипін, Ана­толій Петров, Ми­кола Гринда, Григорій Ко­вальчук, Богдан Голінчак та №5 “Великомос­тівська”, де  працювали відомі в галузі бригади Василя Тарасюка і Віктора Тру­біцина.

 ”Червоноградська” успішно запрацю­вала під орудою Степана Жирія, згодом його справу продовжили Василь Луцик, Вік­тор Шайтан, Анатолій Митрофанов. Ша­нують на праці заслужених шахтарів Ук­раїни Мирона Мостовика, Воло­димира Манькута, Івана Плешинця, Андрія Халупу, Володи­мира Бабанова.

Шахта “Степова” завжди займала особ­ливе місце у ДП “Львіввугілля” як наймо­лодша, найперспективніша, найпотужніша копальня. За майже сорок років історії у складних гірничо-геологічних умовах дос­той­ний результат показували колективи, що очолювали Василь Змій, Степан Сава, Во­ло­димир Поддуєв, Юрій Кулєшов, а бригадирами були Іван Піскун, Сергій Мазурець, Михайло Токай. Підприємство очолювали досвідчені гірничі інженери Анатолій Заболотній та Володимир Гарбу­зюк. Заслуженими шахтарями України на цій шахті стали Степан Гапон, Микола Ру­сюк, Петро Добрянський та Ми­хайло Пукач.

Щороку літопис шахт ДП “Львіввугілля” поповнюється новими прізвищами гірників, які здобули авторитет своїми заслугами у вибоях, а  значить  історія  шахтарського краю пишеться далі…

Ольга МАЗУР

На фото: (зліва) бригадир Микола Шко­ляренко (у центрі) з гірниками (шахта “Від­родження”, 1981 рік); (справа) Віктор Лакін (у центрі)  із  членами  своєї  бригади перед спуском (шахта “Бендюзька”,1984 рік).

За матеріалами газети «Гірник»