18 жовтня — день Святої Харитини. Маємо церковні перекази, що вона була дівчиною неймовірної краси, ревно сповідувала християнську віру. Саме за те її ув’язнили. Навіть після важких тортур Харитина не зреклася християнства. Відтак — погани стратили дівчину. Це могло статися в Амисії на узбережжі Чорного моря в часи правління імператора Діоклетіана (III століття). Однак деякі історики церкви стверджують, що ці перекази не є достовірними.
З дня Харитини в окремих етнографічних регіонах України наші жінки починали ткати полотно, а на Гуцульщині — килими. Адже цієї пори вечір чимраз стає довшим. У полі вже нічого робити. А сидіти, склавши руки, якось українській жінці не личило, не годилося. Тож, ідучи від хати до хати, можна було почути, як стукають ткацькі човники.
Запримітили, що у другій-третій декадах жовтня з півночі прилітають до нас чечітки, снігурі. М’яку та теплу постіль з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Білка акуратно утеплює гніздо мохом. Кажуть: “Якщо на Харитини ще жирує щука, то зима затримається”.
Тарас ЛЕХМАН