Коло завдань колективу дільниці стаціонарного обладнання на вугільних копальнях досить широке. До зони відповідальності працівників належать три важливі ділянки – обслуговування насосних установок з відкачування шахтних вод, забезпечення безперебійного водопостачання підприємства та підтримування в справному стані вентилятора головного провітрювання.
На “Червоноградській” дільницю стацобладнання вже шість років очолює Богдан Наконечний. Він керує роботою двадцяти двох робітників, а бригадиром дільниці є досвідчений електрослюсар п’ятого розряду Михайло Курило. Наймолодші члени команди – це електрослюсарі Петро Антонюк, що зараз проходить строкову службу в армії, та Богдан Водоніс. 20-річний хлопець родом із с.Савчин – перший у родині здобув гірничий фах, а після закінчення Червоноградського професійного гірничо-будівельного ліцею за скеруванням ДП “Львіввугілля” отримав перше робоче місце на “Червоноградській”. Молодий гірник каже, що йому подобається працювати серед досвідчених майстрів, адже решта працівників ДСО – це спеціалісти з великим досвідом роботи, що здатні виконувати найрізноманітніші завдання.
Притік води у шахті доволі сильний – 50 м3 /год, з яким справляються у центральній насосній камері три насосні установки. У другу та четверту зміни тут чергують машиністи підземних установок, найдосвідченіші з них - Костянтин Поліщук та Олександр Муравйов, а у разі необхідності профілактику та ремонт обладнання здійснюють електрослюсарі підземні. Також працівники ДСО в осінньо-зимовий період обслуговують калориферну установку, площа обігріву якої сягає 2000 м2 , щоб забезпечити в холоди належну, згідно з Правилами безпеки, температуру повітря у підземному навколоствольному дворі й не допустити обмерзання шахтного ствола.
- Щодо водопостачання, то вода на шахту може подаватися з двох альтернативних джерел – зі свердловини та з міського водогону, – розповідає начальник ДСО. – Як правило, вистачає потужності підземної свердловини. Завдяки цьому є чимала економія, близько 50 тис. грн щомісяця, адже міською водою практично не користуємося. За допомогою глибинного насосу ЕЦВ10-120-60 зі свердловини вода подається у резервуар об’ємом 1000 м3, оператори хлораторних установок, серед яких ветеран дільниці Марія Кнехт, знезаражують воду та роблять аналізи на залишковий хлор у воді, щоб не допустити перевищення нормативних показників. Після цього через насосну вода трубопроводом розподіляється по шахті. На поверхні – для побутового використання, а у шахті наповнює протипожежні трубопроводи. Загальна довжина трубопроводу, що обслуговує ДСО, майже 4 км, діаметр труб – від 15 до 300 мм.
“Червоноградська” – єдина у ДП “Львіввугілля” шахта, де працює встановлена у 2011 році сучасна вентиляторна установка головного провітрювання ВЦД-31,5М, що працює автоматично, не потребує оператора. За тим, щоб її робота була стабільною, стежать досвідчені електрослюсарі Степан Кузняк, Володимир Гембар, Михайло Бутинець, вчасно проводять профілактику, а за потреби здійснюють ремонтні роботи.
Таким чином, силами нечисленного колективу, ДСО забезпечує стабільну роботу вентилятора головного провітрювання, головного водовідливу, артезіанської свердловини з трубопроводом, насосної та хлораторної станцій, резервуару питної води, протипожежного трубопроводу на поверхні шахти, калориферної установки та редукційної групи протипожежного захисту.
Марія ЛУЦЕНКО
На фото: (зліва направо) начальник ДСО Богдан Наконечний, електрослюсарі підземні Степан Кузняк, Богдан Водоніс, Михайло Бутинець, Володимир Гембар та бригадир Михайло Курило під час ремонту опори вентилятора і трубопроводу мастила, а також з’єднувальної муфти вентиляторної.
За матеріалами газети «Гірник»