Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України відзначено начальника дільниці підготовчих робіт однієї з шахт ДП “Львіввугілля” Ігоря.
Головне завдання ДПР – щоб шахта не була без підготовленої лави.
-Будь-яке обладнання можна поремонтувати, а от без шахтарів у шахті ніяк. Сьогодні ця проблема – першочергова. Втрата кожного працівника – хтось звільняється, виходить на пенсію, йде служити – дуже відчувається. А молодь не приходить. Але всі, хто спускається у вибій, ґуртом на зміні викладаються наповну. Бо є план – є премія, і зарплата платиться вчасно, – говорить Ігор.
Шахтар родом з Радехівщини, після університету одружився і переїхав у Червоноград. Заробітки на копальнях тоді були значно вищі за середню по місту зарплату. Влаштувався на “Надію” робітником, поступив у гірничий тоді ще технікум. Потім, вже гірничим майстром дільниці ВіТБ перейшов на шахту ДП ”Львіввугілля”. З часом перевівся на проходку, починав там гірничим робітником. Проходив навчання в УКК, став кріпильником, знову гірничим майстром вже на ДПР. Вісім років був заступником начальника дільниці. Як менеджеру за освітою, здобуті в університеті знання знадобилися, коли три роки тому довірили очолити колектив дільниці підготовчих робіт. Стратегічне і оперативне планування – річний і місячний плани, організація робіт, мотивація працівників, логістика і контроль. На сьогодні дільниця працює з перевиконанням планового завдання.
Коли розпочалася війна, на ДПР мобілізували чимало гірників. На дільниці віддають шану світлій пам’яті загиблого Героя.
Вчасно підтримати своїх побратимів, які зі зброєю в руках захищають державу, – справа честі. Ігор згадує, як колега мобілізувався, все потрібне ніби мав, а от сучасна каска стала б у пригоді:
- За день з хлопцями зібрали кошти, купили, відправили. Через два тижні отримали відео – потрощена у бою каска, а голова ціла. Тому допомогти воїнам і допомогти сьогодні ж – це важливо, бо завтра можна не встигнути. Увесь колектив нашої шахти активно долучається до підтримки воїнів. І дуже чекаємо повернення всіх захисників додому, в колектив, хочемо привітати у нарядній. Аби тільки швидше настала Перемога…