Контакти

ДП «Львіввугілля»

E-mail: lvug@bis.net.ua

тел. +38(03257)2-32-39

Гаряча лінія

Телефон для звернення громадян та працівників

тел. +38(03257)2-04-59

E-mail адрес для листів гарячої лінії:

lvug-gariacha@meta.ua

Відповіді на звернення можна прочитати в розділі інформація або за вказаним посиланням

Відповіді

Авторизація
Календар
Серпень 2016
П В С Ч П С Н
« Лип   Вер »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Архів

802474f417b87c083a5a0cfb58f6340f14 серпня християни східного обряду відзначають величне свято Маковія. Це — спрощена назва церковного свята Святих мучеників Маккавеїв.

Цього дня разом із хлібним колоссям святять у храмах садові квіти, а у давніші часи освячували ще й головки маку, насіння яких використовувалось перед Різдвяним Вечером для приготування куті. Сім головок маку, бо було семеро братів Маккавеїв, освячених сім разів сім років поспіль у церквах, вважалося могли набути неабиякої чудодійної сили для творення добра. На саме свято випікали пироги і коржі з маком, останні ще й поливали медом. Тепер, з відомих причин, цю культуру заборонено вирощувати на присадибних ділянках, приватних земельних наділах у полі.

Цього дня неодмінним для освячення стає мед. Тому свято Маковія називають не тільки Першим Спасом, а й Медовим Спасом.

Освячені у церкві букети мають у народі цікаву пестливу назву — маковійки. Запримітив: збереглася вона і тепер, навіть якщо до букету і не вдалося додати маку. Зазвичай, їх носили до церкви дівчата. Але перед самим Богослужінням мали ситно наїстися, “щоб рік не був голодним”. Ці квіти й трави зберігалися за іконами як лікувальне зілля.  Не тільки самі домочадці пили з них чай. Якщо захворіла свійська тварина, її годували засушеними квітами, поїли відварами, окурювали хлів. Тому у селах завбачливі господині збирали по кілька таких букетів, і то — великих. Освячений у церкві мак (особливо дикий) використовували для охорони житла, двору від усякої нечистої сили.

У деяких етнографічних регіонах України на свято Маковія молодь встановлювала на перехресті доріг високі хрести, прикрашаючи їх квітами і тим же диким маком, а зверху прикріплювали гарбуз. Перед тим зі середини плоду вибирали м’якоть, вирізали “очі”, “рот”, “носа”, а у порожнину ставили запалену свічку. Виходило страшне опудало для залякування перехожих, насамперед уночі.  Веселилася молодь біля цього опудала аж до світанку. Деякі ігри нагадували купальські дійства.  Звісно, церква до них ставиться з пересторогою. І ми не закликаємо вдаватися до таких жартів. Втім, пам’ятаймо своє!

Тарас ЛЕХМАН, журналіст